Reflections on the Day of Ukrainian Statehood from our student Yan Aidynian:
“День української державності сьогодні святкується вперше. Це могло би бути чергове свято, але 24 лютого 2022 року змінило все для кожного свідомого українця. Без сумніву, кожна людина зрозуміла, що любити Україну – це не просто носити вишиванку та махати прапором у подібні дні; а асоціювати власне «Я» зі своєю рідною країною незалежно від дати на календарі, поєднуватися з кожним співвітчизником у важкі періоди та бути готовим прийти на допомогу. У зв’язку з повномасштабним вторгненням країни-агресора 24 лютого я впевнено можу сказати, що слово «держава» для українців набуло нового і для кожного по-своєму сакрального змісту. На мою думку, ми стали свідками остаточного формування української ідентичності та неймовірного згуртування нації. За ці 5 жахливих місяців наш народ проявив себе по-справжньому зрілим та відповідальним. Для багатьох людей держава починається зі свого рідного міста. Мені б хотілось, щоб у день української державності ми думали не лише про свою батьківщину у широкому розумінні, а й згадали і про так звану малу батьківщину. Я народився і ріс у Донецькій області, місті Авдіївка. На даний момент на підступах щодня відбуваються воєнні дії, а в самому місті не залишилося жодної цілої будівлі. Відверто кажучи, я не особливо полюбляв місце свого народження до 2014 року, коли мені довелося покинути рідне місто. Але людина усвідомлює цінність чогось у момента, коли позбавляється цього. Я, сказав би, що окупація частини України в 2014 відбулася через людей, які не позиціонували себе українцями. На даний момент ми спостерігаємо наслідки цих подій, а також усвідомлюємо важливість і цінність поняття державність.
В Україні відбулося стрімке піднесення патріотизму, тому кожне свято, пов’язане безпосередньо з державою чи нацією, матиме популярність серед населення. Я вважаю, що такі свята ще більше сприяють нашому згуртуванню та формуванню. Все буде Україна.”
