Aryna Kshanovska, 2nd year student, educational program “Management IT”:
“Менше ніж через місяць початок другого семестру в Трірському університеті, Німеччина, куди я поїхала по міжнародній програмі обміну студентів Еразмус+. Хочеться поділитися враженнями, які отримала під час зимового семестру не лише як студентка німецького університету, а й як жителька маленького, проте дуже затишного містечка Трір.
Приїхала я восени, в жовтні, оскільки навчальний процес проходить не так, як в Україні. Зимній семестр з жовтня по лютий, літній – з квітня по липень. Увесь жовтень, до початку основного навчання, я ходила на інтенсивні курси німецької мови, в будні дні по декілька годин, що допомогло покращити знання мови. Саме на цих курсах я зустріла своїх перших приятелів, іноземних студентів, які теж приїхали по обміну. З багатьма з них я досі підтримую контакт, що не може не радувати.
Трохи щодо вибору дисциплін – у цьому мені дали повну свободу і я могла обрати будь-які предмети. Рекомендували обирати ті, які я вивчала б в Університеті Конкордія і, відповідно, бали за які можна зарахувати до свого університету, що є дуже зручно. Ось перелік дисциплін, які я вивчала протягом зимового семестру:
До речі, усі іноземні мови викладаються німецькою, що також дуже допомагає у її вивченні. Хоча рівень німецької у мене не дуже високий, я все одно змогла здати екзамен з китайської. Таким чином, ти вивчаєш дві мови одночасно, що дуже круто я вважаю. Інші предмети я вивчала англійською мовою.
Окремо не можу не сказати про викладачів, як мінімум про тих, які викладали мої дисципліни. У всіх є спільна риса – небайдужість до своєї справи. На заняттях відчувається, що викладач справді намагається максимально зацікавити та чомусь навчити. Також немає страху щось не зрозуміти, оскільки знаєш, що тобі залюбки допоможуть розібратися з матеріалом, навіть якщо доведеться це робити після занять, а піти після пар з групою та викладачкою в бар – справа звичайна.
З проживанням також ніяких проблем немає. У мене є сусідка, ми ділимо ванну та кухню, але кімната у кожного своя. Це дуже круто, оскільки точно не буде сумно і одночасно є можливість мати свій куточок, що важливо. Мій гуртожиток знаходиться біля університету, 5 хвилин – і я на парах, або в Мензі (їдальня) J Друга, до речі, ідеальний варіант для студентів, коли часу ледь вистачає на те, щоб вчитися, не кажучи вже про приготування їжі. Плюс до того ціни досить демократичні.
Трір – дуже гарне маленьке місто, що за розміром таке ж, звідки я родом. Відсутні висотні будинки, всі досить невеличкі, що ідеально доповнює гармонію природи і міста. В центрі знаходиться багато закладів з кухнею різних народів, барів, клубів та інших місць, де можна провести вільний час. Проїзд по місту коштує майже 2 євро, але для нас зі студентським він безкоштовний. Також ми можемо їздити безкоштовно в декілька інших міст Німеччини або Люксембург.
Природа тут чудова, особливо мені сподобалось восени, як тільки я приїхала. Одразу біля закладу, який досить великих розмірів, і нашого гуртожитку є зелені галявини, які є прекрасним місцем не лише для піших прогулянок, а й для пікніків, багато дерев, струмок і навіть невеличке озеро з качками. Думаю навесні та влітку буде ще гарніше, тому я з нетерпінням чекаю теплої погоди та повернення до Тріра.
Рік тому я й не думала, що в мене буде така можливість – вчитися за кордоном, знаходити друзів зі всього світу, брати участь в найрізноманітніших заходах: від поїздки до Страсбургу на різдвяний ярмарок до вечора української кухні (це було завдяки одній з організацій при університеті, що займається студентським життям, тому нестача соціальних активностей це точно не про це місце). А для людей, які вагаються, чи варто воно того, я скажу – так! Мобільність – це не лише безцінний досвід, вона допомагає зрозуміти, наскільки цей світ цікавий та різноманітний, створює умови для розвитку себе не лише в професійній діяльності, а й духовно, робить більш самостійним та відповідальним, зводить з людьми різних культур, надихає на нові звершення, додає віри в себе та свої можливості.
Особисте для мене Еразмус+ – це маленьке життя, яке варто прожити кожному студенту.”
