Вікторія Погіба, Університет прикладних наук (Вормс, Німеччина)

Полетіти до Німеччини – це була моя мрія. Я дуже багато подорожую автобусом, машиною чи літаком, але ніколи не була в Німеччині. У мене дуже багато знайомих, які живуть у Франкфурті, Мюнхені, Берліні і т.д, але я ніколи не мала можливості поїхати хоч до одного із цих міст. Цього року мені запропонували поїхати на короткострокове навчання до міста біля Франкфурта. Наша подорож почалася з того, що нас зустріли з чудовою посмішкою на обличчі в аеропорту Франкфурта і на машині повезли до Вормса. Після аеропорту нас привезли до сім’ї Едит на Хартвігах, саме вони були найголовнішою сім’єю, яка відповідала за нас, вирішувала все щодо нашого вільного часу чи часу в університеті. Вони нагодували нас обідом, розповіли все про місто, сказали, що і де нам знайти. Наш тиждень розпочався з понеділка, який мав дві лекції на день . Усі лекції були по-своєму цікаві. Ми були на лекціях викладачів, які викладали в цьому університеті, також ми потрапили 3 чи 4 рази на лекції, де виступали представники з різних компаній. Коли мені говорять речення: «Я навчаюся в університеті», у мене зразу постає картина, що студент сидить на парі та намагається вникнути в те, що відбувається, але це дуже тяжко зробити і тому студент просто сидить, щоб просидіти пару, а потім поїхати додому і розібратися самостійно. Але цей університет цілком змінив мою думку.За ці два тижні в мене було дуже багато нових емоцій, знайомств, знань, сподівань та мрій. Ця подорож мене надихнула, дала мені нові сили та нові цілі в житті. Я вдячна нашому університету за таку можливість. Сподіваюся, це моя не остання поїздка, і я всім раджу, якщо є така можливість та бажання дізнатися щось нове, не сумніватися ні в чому та їхати в таку подорож.