Галина Бевзо, кандидат філологічних наук, доцент, завідувачка кафедри загальноосвітніх дисциплін:
Десять років тому, у лютому 2014 року, Росія розпочала війну проти України, що призвела до окупації Криму, Севастополя, Донецька та Луганська. До 24 лютого 2022 року основні події цієї війни відбувалися переважно на сході України, але вплив російської агресії відчувався по всій країні.
Повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року стало спробою Кремля знищити державність та національну ідентичність України військовим шляхом. Цей напад не лише порушив міжнародний порядок, що склався після Другої світової війни, але й дестабілізував Європу та глобальну безпеку.
Агресія Росії проти України стала першою континентальною війною в Європі у 21 столітті, яка підірвала систему колективної безпеки, створену після Другої світової війни. Ця агресія стала небезпечним зсувом у бік тоталітаризму і силового перегляду кордонів під прикриттям псевдоідеології, що поєднує елементи фашизму, більшовизму, нацизму та євразійства, прикриваючись при цьому твердженнями про “православ’я” і “велич російської культури”.
Війна розпочалася у 2014 році зі збройного перетину російськими військами українського кордону через Керченську протоку. Вторгненню передували роки російської інформаційної та економічної агресії, а також проникнення в українські урядові ешелони та створення агентурних мереж, особливо в Криму.
Незважаючи на початкові територіальні здобутки Росії, українським військам за підтримки добровольців вдалося зупинити просування і навіть звільнити деякі території. Однак війна різко загострилася з повномасштабним вторгненням у 2022 році, виявивши справжню природу путінського режиму, який раніше вдавав із себе посередника у війні.
Російська агресія мала на меті не лише територіальну експансію, а й знищення української державності, національної ідентичності та геноцид українського народу. Путінське бачення “збирання споконвічно російських земель” призвело до того, що Росія відновила свій статус наддержави та збільшила військову міць, розглядаючи колишні радянські республіки як частини Росії, а не як незалежні держави.
Окупація українських територій Росією призвела до звірств, що нагадують нацизм, включаючи масові страти, депортації, знущання над цивільним населенням, мародерство та знищення культурної спадщини. Російські війська вчинили воєнні злочини та звірства проти українського населення, зокрема в таких містах, як Буча, Ізюм та Маріуполь.
Не в змозі досягти перемоги на полі бою, Росія вдалася до варварської тактики, такої як невибіркові обстріли українських міст та об’єктів критичної інфраструктури, в першу чергу, спрямовані проти цивільного населення. Ці дії шокували світ і ще більше підкреслили жорстокий характер війни Росії проти України.
Виставкові проєкти Українського інституту національної пам’яті до 10-ої річниці від початку російсько-української війни
«Україна. Війна в Європі» – про історичні передумови сучасного російсько-українського протистояння, різні аспекти поточної фази війни після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, а також героїчний спротив українського народу, який тримає Україну в фокусі європейського інтересу.
«Кожен із нас – воїн» – спільний проєкт Сил територіальної оборони Збройних сил України та Українського інституту національної пам’яті про історичну тяглість національного спротиву українців, а також про сучасних захисників України – бійців територіальної оборони.
«Рашизм – це…» створена спільно Українським інститутом національної пам’яті, Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, а також Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музеєм Революції Гідності. Розкриває зміст та характерні риси квазіідеології – рашизму: культ «скрєп» і культ вождя, імперський реваншизм і «побєдобєсіє», агресивна пропаганда та ксенофобія, розповідає про злочини, які здійснюють рашисти.
«Стерті з лиця землі» містить фото населених пунктів, перетворених російською армією на пустку і руїну, на Луганщині, Донеччині, Слобожанщині та Півдні України. У виставці використана інформація та відеоматеріали, надані Інституту Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України, Луганською, Донецькою, Миколаївською, Херсонською та Харківською обласними військовими адміністраціями, доповнені QR-кодами з посиланням на короткі відео знищених сіл і міст України, які додатково візуалізують весь жах та морок випаленої ворогом землі.
Фотовиставка «Героїчна оборона Донецького аеропорту (2014-2015)» – 9 банерів, які представляють близько 50 фотографій, зроблених «кіборгом» Русланом Боровиком, а також цитати-спогади захисника аеропорту Дмитра Вербича, що увійшли до його нової книжки «Точка неповернення». Кожен фотостенд показує перебування «кіборгів» у ДАПі з різних боків: умови, в яких знаходилися наші вояки, їхній побут і дозвілля, аеропорт зсередини, позиції, понівечені російськими солдатами будинки місцевих жителів, моменти відчаю і радості, а також обличчя тих, хто боронив свою землю.
Фотовиставка «Вертаємо своє» до 5-річчя звільнення міст сходу України – спільний проєкт Інституту та Укрінформу. У виставці використано 16 фотографій кореспондентів агенції, які розповідають про життя п’яти міст сходу України – Маріуполя, Слов’янська, Краматорська, Бахмута, Мар’їнки, що звільнених у 2014 році українськими військовими від окупації російськими найманцями. На світлинах представлена техніка та спорядження української армії на початку війни, зруйновані російськими бойовиками будинки в деокупованих містах та знищені українськими військовими позиції найманців. А, головне, обличчя військових, які звільняли українські міста Донеччини і Луганщини, захищаючи територіальну цілісність України. Ця виставка розповідає про героїзм і перемоги українських вояків.
«Донбас: переPROчитання образу», яка спростовує російські і радянські
міфи про особливий статус Донбасу як окремого антиукраїнського регіону. Це – спільний проєкт Інституту та Національного музею історії України.
Інфографіка «Чому українці та росіяни історично – не «братні народи».
Проєкт Міністерства культури та інформаційної політики й Українського інституту національної пам’яті містить 9 банерів. Наприклад, Україна та Росія розвивалися за різних історичних умов, мали впливи різних сусідів; Україна – не «молодший брат»; Україна – європейська країна.
