Моє хобі – японська анімація

Анастасія Черепащук – студентка ІІ курсу спеціальності «Міжнародні економічні відносини» та міжнародної програми ВВА, закінчила школу із золотою медаллю, продовжує успішно навчатися в університеті, за що має студентську стипендію:

«Хобі сучасних підлітків надзвичайно різноманітні. Одні з них більш типові, інші більш ексцентричні. Проте найголовніше, аби вони приносили задоволення та розбавляли нашу буденність.

Одним з моїх хобі є перегляд японської анімації – аніме. На перший погляд, це звичайні мультики з цікавою візуалізацією, яка не дуже звична для наших людей. Але насправді  це – ціла культура, насичена багатою історією, жанрами та стилістикою. У різноманітті цього всього можна знайти будь-що і на будь-який смак: чи то психологію з величезним змістовим навантаженням, яка буде засідати в голові надовго, заставляючи обдумати кожний переглянутий фрагмент знову і знову, чи то легку романтичну комедію, яка буде викликати посмішку при кожному спогаді. Хоч це й анімація, але вона нічим не поступається світовим легендам кіноіндустрії або таким сервісним лідерам,  як Нетфлікс.

На пострадянському просторі крутиться доволі багато стереотипів та упереджених думок навколо цього жанру анімації, але можу вас впевнено завірити, що всі вони безпідставні. Це стає зрозуміло вже при першому перегляді чогось вартісного.

Щодо мене, то я виросла на аніме і воно відіграло свою роль у моєму формуванні як особистості. Усім відоме «Наруто» я переглядала близько 3-х разів, та кожного разу виносила для себе щось нове. З одного боку, ти весело проводиш час, а з іншого, робиш особистісні висновки щодо свого життя, що в сумі дає доволі круте поєднання.

Особисто від себе пораджу класику – фільми Хаяо Міадзакі, котрі були номіновані на «Оскар»: «Віднесені привидами» та «Принцеса Мононоке».»